Людина, яка стоїть за спиною успішної компанії

– Якби була можливість повернутися на початок арбітражної кар'єри, що б ти зробив з усіма своїми нинішніми знаннями? З чого б почав бізнес в арбітражі: займався б SEO, відкрив би спершу баїнг команду чи одразу б стартував з партнерки або казино?
– Чи є нормальні навчання в цій сфері або доводиться самому вчитися? Ти сам все вивчав чи ні?
– Яку вертикаль та джерело ви вибрали для тестових заливів? Чому?
– Скільки годин на день ти працював перший час?
– Які результати ви отримували на перших порах? Лили в плюс, у мінус або в 0?
– Коли ви почали брати людей у команду – на яких умовах ти пропонував співпрацю вебам? Ти платив їм оклад + % чи запрошував тільки на % від заробленого?
– Яку б ти людину ніколи не взяв до себе в команду?
– Розкажеш звідки пішла назва компанії One Partners?
– Чи складно керувати кількома проєктами? У чому саме виникають труднощі?
– Якби не арбітраж, який би інший бізнес ти хотів би відкрити?
– Ти плануєш масштабувати свій бізнес розмірами чи кількістю?
– Якби зараз розширював штат за кордоном, у яких би трьох країнах відкрив офіси і чому саме вони?
– Якщо не секрет, скільки людей загалом зараз працює в холдингу?
– Чи було важко після початку повномасштабної відновити роботу, чи вийшли на новий рівень і відкрилося більше можливостей?
– Чи шкодував ти, що прийшов в арбітраж? Чи не думав у деякі періоди, що потрібно було все-таки дотиснути інший бізнес і залишитися розвиватися в іншій сфері?
– Які поради ти дав би самому собі на початку? І які можеш дати тим, хто хоче збирати свою команду?
– Зараз у тебе своя партнерка, баїнг, академія тощо, Чи є ще якісь проєкти, які, можливо, плануються запуститися цього року?
– Немає планів запустити свої івенти, конференції?
– Яке твоє ставлення до хантингу?
– Думаєш, що будучи керівником, можна забути про так званий work-life balance?
– Чи є місце скороченню витрат, якщо компанія велика? Якщо так, то в якому відділі?
– Яка вертикаль більш прибуткова?
– Скільки потрібно часу, щоб стати топовим кваліфікованим фахівцем в арбітражі?
– Коли можна зрозуміти, що арбітраж – не для тебе?
– За скільки готовий продати компанію?
– Чи обов'язково потрібно лити з Facebook самому, щоб відкрити свій шоп?
– Наскільки щільно ти в операційці, і чи є можливість вийти з неї без збитку для проєкту? Чи зможе холдинг розвиватися, якщо ти підеш у відпустку на місяць?
– Які перспективи у студентів нашої академії, які перебувають у Європі? Що ти можеш їм порекомендувати?
– Чи можна потрапити до нас у команду, маючи досвід тільки на першобілі у Facebook?

— Якби була можливість повернутися на початок арбітражної кар'єри, що б ти зробив з усіма своїми знаннями? З чого б почав бізнес в арбітражі: займався б SEO, відкрив би спочатку баїнг команду чи одразу з партнерки або казино стартував?

— Напевно, я дотримувався б поточного плану, оскільки він був усвідомлений. У нас справді був план і ми йому слідували. Спочатку розвивали одну вертикаль, потім другу, потім потроху сервіси. Далі почали більше працювати із командою. Я б почав ще раз так само. Якщо ви тільки починаєте і відразу хочете перестрибнути на нутру і гемблу, де багато банів, ви нескінченно робите помилки. І це є велика проблема. Краще починати із найпростішого, наприклад, просувати щось своє.

— Чи є нормальні навчання у сфері арбітражу чи доводиться самому вчитися? Ти сам все вивчав чи ні?

— Це питання, яке часто ставлять. Я бачу, що багато хто намагається навчатися, купувати курси. Так, це можуть бути курси, брат або сват, але є два інші моменти, які допоможуть вам зайти в арбітраж і затриматися. Перше — ваш компаньйон, з яким ви зустрічаєтеся, чимось ділитеся, підтримуєте один одного, тягнете на собі у важкі моменти. Це як ходити з кимось у спортзал. Необов'язково він знає більше за вас, але він завжди поруч, складає компанію. Коли ви отримали якийсь скіл, ви можете з ним поділитися. Якщо ви розповідатимете про це своїй дівчині, мамі чи татові — вони не зрозуміють, вам потрібна людина, яка в темі. Другий момент — це мати людину, яка сидить поруч із вами та навчає. Це може бути навчання на платній чи бартерній основі. Наприклад, за бартером ви допомагаєте людині працювати, а натомість вона вас навчає. Потім, коли ви знатимете більше, ваш наставник даватиме більш серйозні роботи, налаштування та інші завдання. У першому випадку людина допомагає вам мотивуватись. У другому – навчає вас. Зв'язка може перестати працювати. Ти заробляєш щодня по $300, але завтра тобі рекл пише, що товар відсутній. Ти зупиняєшся, і навіть не маєш резерву кудись швидко перекинутися, взяти якийсь офер, який даватиме плюси. Тобто важливо бути з іншою людиною, з ком'юніті, з командою, щоб у разі чого перемкнутися на нову зв'язку. У багатьох команд такого немає. Коли я навіть спілкувався на останній конференції, з'ясувалося, що всі мають якісь свої темки, всі сидять по різних куточках, ніхто ні з ким нічим не ділиться. Якщо працювати за таким принципом, звісно, команда не допоможе. Але, наприклад, у нашій системі, де у тимліда завдання, щоб усі заробляли гроші, такий спосіб працює.

— Яку вертикаль та джерело ви обрали для тестових заливів? Чому?

— Якщо говорити про найперші заливи — то були мікрофінанси (МФО). Тоді на хайпі був Монобанк зі своїми «отримай 50 гривень, приведи друга, реферальна система». Ми подумали, чому б не взяти лінку і не рекламувати її в Google та Facebook, а не просто скидати другу. Ми почали працювати з ними, рекламувати це, але спочатку попросили людей самих це зробити, щоб перевірити та зрозуміти, як це взагалі працює, як відбувається зарахування. Але гроші не зарахувалися до наших двох підставних. Нам пояснили, що вони вже були зареєстровані, а вони не платять за тих, хто раніше приходив у «Швидкогроші». Але ми зрозуміли, що то розводняк і перестали працювати з ними. Потім ще були ще інші «кредити» та «каси». Ми попрацювали на них, але в «нуль» — і за Facebook, і за Google. Потім я вирішив опуститися ще нижче, тому що у МФО завжди є ще складний технічний момент. Там потрібно робити сайти, вже потім я зрозумів, що на одному сайті має бути 10 різних кредитів — на кшталт каталогів. Людей треба скрізь примушувати залишати заявки. Робоча схема полягала в тому, щоб змусити клієнтів скрізь залишити заявки та трохи скрізь взяти грошей. Потім я зрозумів цю систему, і з'ясував, що це важко технічно контролювати. Тому ми пішли у звичайну «білу» товарку — нівелір, рівняння, всякі автомобільні килимки. Все це нормально ковертувалося, вдалося заробити. Перед товаркою та МФО ми ще запливли у жорстку нутру. Отримали там нормально грошей, але нутра нас виснажила. Ми були шоковані тим, як люди там заробляють, якщо ти не встигаєш запуститися, а в тебе вже бан. Ми зрозуміли, що там також потрібен технар, клоаки, тести, і врешті-решт повернулися в товарку.

— Скільки годин на день ти працював спочатку?

— Спочатку ми з Максом працювали просто люто. Ми мали багато улюблених «офісів» — Містер Кет, Євразія (яка була «еліт»). Зустрічалися о 9 годині, пили каву, приходили до тями, і починали працювати до упору — до 23:00. Щодня – і в суботу, і в неділю. І коли офіс відкрили, на 45 квадратах працювали 7 днів на тиждень.

— Які результати ви отримували спочатку? Лили в плюс, мінус або в 0?

— Все вимагало практики, грошей та азарту. Фактично, як і зараз. Коли мене запитують «як ти Азір зміг тоді» — зараз практично нічого не змінилося. Просто все посилилося — фахівці мають бути компетентними, інструменти — якісними. Facebook раніше більше банився .— зараз уже не так. Якщо говорити про першобіл — там інша історія, а взагалі по Facebook раніше було ще гірше

— Коли ти почав брати людей в команду — на яких умовах ти пропонував співпрацю вебам? Ти платив їм оклад + % чи запрошував лише на % від заробленого?

І я міг просто давати якісь гроші, які не мав часу дивитися чи рахувати. Я не йшов до цифр заробітку – мені були цікаві інші цифри. При цьому, звісно, давав хлопцям гроші. Але мені хотілося перестрибнути на якийсь рівень, тож ті заробітки були нецікаві.

— Яку б людину ти ніколи не взяв до себе в команду?

Вони приходять, фокусуються не так на доході, як на скороченні. Це не рідкість. Буває так, що мені люди кажуть: «Мені платили 15%». У мене від цього шок, бо у нас 35%, 40%, буває й 50%.

— Розкажеш звідки пішла назва компанії One Partners?

– Всі подробиці не говоритиму, але загалом розповім. Я ніколи не заморочувався назвами. Потрібно називати так, щоб людям було зручно, щоби запам'ятовувалося. «Арбітраж? Ну буде Arbitrage UP, готове!» «Яка має бути партнерка? Вона має бути найкрутіша. Буде One Partners».

— Чи складно керувати кількома проєктами? У чому виникають труднощі?

— Це питання багатьох цікавить — краще фокусуватися на одному чи керувати кількома. Але насправді все індивідуально. Все залежить від ситуації, багатьох чинників. Можна і так, і так, але завжди потрібен баланс. Це не означає, що можна вести п'ять проєктів, де один пов'язаний із текстилем, інший – з автомобілями, третій – з дорогами, а четвертий – з IT. Вони мають бути близькими один до одного. Якщо вони максимально різні — це погано, оскільки будь-який топовий проєкт вимагає до себе відданої зацікавленої людини, яка працюватиме над ним з ранку до вечора. Також все залежить від керівника. Наскільки проєкт крутий — настільки у керівника вистачило розуму, енергії, сил та всього іншого. Взаємозв'язок тут прямий. Якщо ти можеш знайти чи навчити такого керівника (найчастіше саме навчити) — ти можеш йти далі. Але якщо ти уникаєш цього проєкту, тому що він мало приносить, то просто намагаєшся з нього злитися. Другий проєкт можна робити лише тоді, коли перший уже приносить гроші. Загалом завжди потрібно бути відданим. Буває до нас приходять люди й кажуть: «Я пішов звідти, бо так». Я відповідаю: «Може, це в тебе такий період, що все сприймаєш негативно?» Скрізь можна домовитись, переговорити з керівником. Якщо він не дуже адекватний — я можу запросити його співробітників до себе, не розпитуючи, я розумію, що відбувається.

— Якби не арбітраж, який інший бізнес ти хотів би відкрити?

— Чесно кажучи, після того, як я зрозумів, що можна заробити гроші, можливо, пішов у якийсь e-commerce. Також, коли у тебе є гроші, можна зробити свій бренд. Але точно не потрібно робити бренд, коли капіталу мінімум. Необхідно спочатку набити руку на тимчасових проєктах, тому що на тимчасових зазвичай заробляєш швидше. До свого слід переходити плавно. Мої друзі кажуть «у нас будуть брендовий одяг, брендові кросівки, ми займатимемося ручками, запальничками тощо». І вони починають все туди кидати та тулити, що може бути і неправильно, і правильно. Неправильно – якщо у кишені 300 гривень, правильно – якщо є мінімальна структура.

— Ти плануєш масштабувати свій бізнес розмірами чи кількістю?

Розвиток потрібен не для того, щоб заробляти гроші, а тому, що потрібно бути актуальним на ринку. Мені іноді кажуть щось на кшталт «ну мій бізнес приносить 20 тисяч доларів на місяць, мені вистачить». Ні, друже, тобі не вистачить. Ти або падаєш вниз, або тобі потрібно постійно його качати. Є такий мем – «у бізнесі є вхід і немає виходу».

— Якби зараз розширював штат закордоном, у яких трьох країнах відкрив офіси і чому саме вони?

— Бразилія та Португалія — бо там є зачіпка. І в Україні. У нас компанія виходитиме на міжнародний рівень і розвиватиметься, поки ми ще навіть не починали.

— Якщо не секрет, скільки людей зараз працює в холдингу?

— Якщо брати Європу — ми маємо 30 відповідальних осіб, які можуть приймати рішення.

— Чи було важко відновити роботу після початку повномасштабної, чи вийшли на новий рівень і відкрилося більше можливостей?

— Звісно, робота спочатку зупинилася. Ми б могли ще 100% добре бустанути, але на щастя, швидко взялися за руки та голову.

— Чи шкодував ти, що прийшов до арбітражу? Чи не думав у деякі періоди, що потрібно було все ж таки дотиснути інший бізнес і залишитися розвиватися в іншій сфері?

— Я точно ніколи не шкодував, що прийшов у арбітраж. І я довго шукав у ньому зачіпку.Коли зрозумів, що тут гроші приходять швидше, ніж в інших традиційних бізнесах, я одразу застрибнув і почав працювати.

— Які поради ти дав би собі на початку? І які ти можеш дати тим, хто хоче збирати свою команду?

— Звичайно, треба ризикувати, інакше нічого не вийде, але стрибати не треба вище голови. Не варто йти до інвесторів – я сам не зв'язувався із цією темою. Я міг позичати гроші, щоб розкачатися, але це інше. Я починав із $200, так, зараз інші часи, але можна почати з $600. Я знаю багатьох хлопців, які починають із суми до $1000. У нас у партнерці є деякі офери по нутрі з гарними ставками та виводом щодня. Ви можете знімати, вкладати та так швидко розхитатися.

— Зараз у тебе своя партнерка, баїнг, академія тощо. Чи є ще якісь проєкти, які, можливо, плануються запуститися цього року?

— Так, у мене зараз партнерка, баїнг з гемблінгу та нутрі, академія, шоп, кілька сервісів, про які не можу поки що розповісти — вони на буржі на тестах. Запускатимемо ще додатки. У нас основний профіль Facebook, але є відділ Google, там кілька людей.

— Немає планів запустити свої івенти, конференції?

— Подивимося, розрулимо з поточними проектами, і потім цим займатимемося. Івенти – це все метушня, організація, нерви. Якщо робити щось по івентах — робити щось нормальне, інше проводити не бачу сенсу.

— Яке твоє ставлення до хантінгу?

—Думаєш, що, будучи керівником, можна забути про так званий work-life balance?

— Так, часу на щось, крім роботи, не вистачає.

— Чи є місце скороченню витрат, якщо компанія велика? Якщо так, то в якому відділі?

— Я — такий тип керівника, який дає ЗП менше, але з перспективою зростання. Підняти завжди ви встигнете, але якщо спускатися, то це одразу негатив, людина просто може звільнитися.З моїми тимлідами у нас такого не було, оскільки ми рятували один одного — «цього місяця нічого не було, але тримай гроші». Я розумів, що грошей немає, але нам треба якось один одного підтримувати. Звичайно, все залежить від овнера, на ринку багато реальних жлобів, і існує стереотип, що керівник має заробляти найбільше. Водночас компанія має інвестувати у свій розвиток — це і просування, і перспектива для команди. Ось я міг би не відкривати партнерку, не займатися додатками, гемблою, іншими проєктами — просто заробляти собі й усе. Але у цих проєктах будуть потім хлопці, які працюють у компанії довгий час, вони перейдуть на нові позиції.

— Яка вертикаль більш прибуткова?

Ми працюємо з маркетингом, і арбітражнику важливо розуміти, що він реально маркетолог, який має вміти опрацьовувати стратегії, вести їх та оптимізувати.
А не так — прийшов, залетів, залив і пішов. Такі босяцькі баєри це просто якісь помічники заливника.

— Скільки потрібно часу, щоб стати топовим кваліфікованим фахівцем?

— 6-8 місяців. Це не багато. У вишах ми вчимося 3-5 років і ще незрозуміло, що потім робитимемо. До нас іноді приходять люди, які готові працювати 3-6 місяців або рік безплатно, щоб навчитися. А є такі, які працюють пару місяців, а потім кажуть «я думав, я відразу зароблятиму, куплю на другий місяць те і це». Але, люди, ви хочете змінити життя за рахунок арбітражу, але не хочете приділяти йому час. Так не буває, потрібно ставитись серйозно. Не треба думати «якщо арбітраж дасть грошей — буду ставитися серйозно, не дасть — не буду». Так діло не піде.

— Коли можна зрозуміти, що арбітраж — не для тебе?

— Напевно, тоді, коли в тебе погано з креативністю. Ти дивишся на крем для суглобів, і маєш розуміти, що до нього входить, чому він має чіпляти людей. Потрібно зробити аудит країни та з'ясувати, чому вони мають купувати цей крем, який у них клімат, пора року та які міста холодніші. Не сильно морочитися, але розібратися і поставити креатив, менше тексту, але ним зуміти залучити на ленд і затримати там. Для цього потрібна креативність. У шаровиків, які хочуть знайти готову зв'язку і лити, не виходить, оскільки це не їхня ідея, вони її не відчувають. Якщо сидить 10 людей, і один із них дає решті зв'язку 100 ROI, вони не зможуть її залити. Чому? Вони не відчувають її, не розуміють, що заливають. Потрібно розуміти, що ти продаєш. Перша моя крута зв'язка – це кросівки. Я розумів її. Я пішов у магазин, подивився, одягнув їх, мені розповіли про них, їхню історію. А потім я вирішив «свиснути» зв'язку у знайомого — магнітофони Pioneer, і в мене вона не заходила. Мені потім знайомий сказав, що я нічого про ці магнітофони не написав, не додав в описі найважливіші та найкрутіші моменти. Я додав заїжджений опис, який є на всіх магнітофонах. Я тоді відразу зрозумів, що треба розумітися на тому, що продаєш.

— За скільки готовий продати компанію?

— Звісно, ні за скільки. Ми таким не займаємось.

— Чи обов’язково лити з Facebook самому, щоб відкрти свій шоп?

— Бажано, але не обов'язково. Якщо ти десь попрацював помічником в арбітражі, а потім йдеш і відкриваєш свій шоп, ти маєш розуміти, що потрібно бути постійно у цій інформації. Лити самому – це тимчасове рішення. Раніше баєри могли взяти якісь зв'язки та заливати вдома, зараз це не працює, бо треба бути постійно у темі.

— Наскільки щільно ти в операційній системі, і чи є можливість вийти з неї без збитків для проєкту? Чи зможе холдинг розвиватись, якщо ти підеш у відпустку на місяць?

— Думаю, що, можливо, на рік я міг би вийти, взяти відпустку. Я це зрозумів тоді, коли усвідомив, що не потрібно чекати на супер тимлідів, які залетять і щось поміняють. Ми самі почали вирощувати у команді людей, які могли б без мене вести проєкт.

— Які перспективи у студентів нашої академії, які перебувають у Європі? Що ти можеш їм порадити?

Незабаром ми спробуємо працювати за новою методикою онлайн. Але взагалі нашій партнерці потрібні афілейти та менеджери, які могли б їздити на конференції, бути постійно на зв'язку. Ми маємо думки, які ми обов'язково втілимо, від холдингу відкрити ще партнерки в Європі. Найімовірніше це буде Варшава чи Краків. А поки що потрібно просто пропрацювати в компанії, показати, що ти адекватний і не мутний тип. Відстань — це часто шило в мішку, і тому ми не хочемо зв'язуватися. Ті, хто в офісі, одержують перспективи — ми їх бачимо, вони працюють, усе чесно. Хоча люди, які працюють онлайн, у нас також є. З тими, хто на удальонці можуть бути проблеми — хтось шукає роботу, хтось не розуміє, що потрібна концентрація. Коли ми відкриємо офіс у Європі, ті, хто віддалено, потраплять туди й працюватимуть на інших умовах.

— Чи можна потрапити до нас у команду, маючи досвід лише на першобілі у ФБ?

На жаль, із першобілом ми взагалі були не пов'язані. Для першобіла не потрібно багато скілів. Вам потрібно якось забути, що ви першобіл, і ніде не говорити, що його заливали. Краще попросіть піти на фармера, на помічника баєра і потім покажіть результат. Висловіть краще маленькі очікування, а потім усередині компанії досягайте результату. Якби мені написали з таким проханням — я взяв би, і не знав би, що людина першобіилом займалася. Першобіла дуже багато, я їм не довіряю.

Іспанія: Відкриття найспекотніших горизонтів під гемблінг офер

---

Залишити коментар

Відправити